Маркетингові дослідження проекту

Маркетингові дослідження проекту. 

«Маркетинг — це розв'язання проблем ваших клієнтів із вигодою для себе» (Рендел Чепмен).

«Маркетинг — це вміння розуміти клієнта, побачити мету, досягти її, завжди пам'ятаючи про те, що в підсумку має потовщати гаманець» (Сергій Васильєв).

«Маркетинг — це спроба уявити, чого хочуть люди, щоб дати їм це (Шеллі Лазарус).

1. Цілі маркетингових досліджень.

Сьогодні для того щоб одержати інформацію про ринок будь-яке підприємство змушене проводитимаркетингові дослідження (від англ. market — ринок). Маркетингові дослідження необхідні підприємствам не тільки для залучення нових клієнтів, але й для збереження своїх постійних покупців. Достовірність маркетингової інформації є однієв з найнеобхідніших умов для успішних продажів на ринку в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Ви вже знаєте що маркетингові дослідження являють собою збір, реєстрецію й аналіз даних із маркетингових проблем. Основна мета маркетингових досліджень полягає в зниженні ступеня невизначеності й прийнятті ефективних рішень у маркетингових проблемах.

Цілі маркетингового дослідження випливають із виявлених проблем. Маркетингові дослідження можуть носити «розвідувальний» характер, тобто бути спрямованими на збір попередньої інформації, або носити описовий характер.

У результаті маркетингових досліджень створюється інформаційна база, що є основою для складання прогнозів програм і стратегій. Процес проведення маркетингових досліджень починається з визначення потреб і завершується підготовкою й презентацією заключного звіту.

Процес маркетингового дослідження складається з таких  етапів: 

♦  визначення проблеми;

♦  визначення потреби в товарі, послузі;

♦  формулювання цілей маркетингового дослідження;

♦  вибір методів проведення маркетингового дослідження;

♦  визначення типів і джерел інформації;

♦  вибір методу збору даних;

♦  розробка форми для збору даних;

♦  збір даних;

♦  аналіз даних;

♦  підготовка й презентація заключного звіту. 

2. Методи маркетингових досліджень.

Існують такі методи маркетингових досліджень: 

— спостереження в магазині. Дослідники використовують відеоспостереження, щоб вивчити покупців у їхньому «природному середовищі»;

— спостереження вдома. Компанії посилають дослідників додому до покупців для вивчення їхнього ставлення до товару;

—  дослідження за допомогою фокус-групи. Компанії набирають одну або більше фокус-груп, які обговорюють товар або послугу. Фокус-група може складатися з 6—10  осіб. Вони відповідають на запитання й коментують один одного. Зазвичай цей процес записується на відео й пізніше обговорюється командою менеджерів;

—  опитуваня й огляд. Компанії збирають інформацію у вигляді інтерв'ю з великою вибіркою населення;

— методи поглибленого інтерв'ю. Компанії організовують поглиблену дискусіюз учасниками опитування для того, щоб зрозуміти їхні підсвідомі або приховані мотивації;

— маркетингові експерименти. Продумано добираються групи споживачів і аналізуються розбіжності в їхніх відповідях. Використовуючи кабельне телебачення або електронну пошту, компанії оцінюють різні рекламні кампанії, ціни й просування товару й можуть побачити, які з них найкращі.

Зараз найбільшою популярністю користуються такі методи: фокус-груп, анкетування й оглядів.

Методи збору даних при проведенні маркетингового дослідження поділяються на якісні й кількісні.

Методи збору даних

Якісні	Збір, аналіз та інтерпретація даних, отриманих шляхом спостереження	- спостереження - інтерв’ю - аналіз протоколу - проекційний метод - панельний метод - метод експертних оцінок
Кількісні	Збір даних у ході опитувань великої кількості респондентів	- анкетування - опитування

 Кількісні методи збору даних проводять за допомогою спеціально розроблених опитувальних анкет. Маркетологи складають анкети таким чином, щоб вони були доступними для розуміння широкою аудиторією. Водночас відповіді респондентів мають містити достатньо інформації, яку можна було б використовувати для аналізу й вироблення ефективного маркетингового рішення.

Статистичну обробку інформації, що виникає в ході соціологічних досліджень, можна проводити із застосуванням сучасних пакетів статистичної обробки даних SPSS i MicroCase. Вони розроблені для вивчення конкретних практичних ситуацій. Точність і швидкість проведення маркетингових досліджень істотно підвищується за допомогою Міcrosoft Office Excel 2007. Цей потужний процесор електронних таблиць можна використовувати майже на всіх етапах дослідження — від збору й накопичення даних до виконання аналізу й підготовки маркетингового звіту. 

3. Реклама -двигун торгівлі.

Рекламування продукції є важливим елементом маркетингу. Традиційні методи рекламування нових товарів, як і раніше, широко використовуються й виявляються цілком ефективними.

 До них належать:  

— рекламні буклета;

— реклама на біг-бордах;

— ефектні торговельні знаки;

—  нанесення назви фірми на ручки, плакати, календарі тощо.

У сучасному суспільстві рекламний бізнес простягнув свої «щупальця» повсюдно, вдаючись до таких методів, як комерціалізація громадських місць, використання знаменитостей для популяризації торговельних марок. На думку експертів, сьогодні ми бачимо впродовж дня до 1500 рекламних оголошень. Фактором, що ускладнює роботу маркетологів, виступає подальше розгалуження мережі мас-медіа. Тепер людям є із чого обирати: їм доступні сотні каналів кабельного телебачення, мільйони Інтернет-сторінок і тисячі найменувань журналів. Більше того, сьогодні, нарешті, взагалі можна уникнути телевізійної реклами, використовуючи відеомагнітофон. Природно, що така ситуація вимагає від маркетологів створення оригінальних варіантів реклами продукту, які могли б зацікавити покупців.

Інтернет — прекрасний засіб для поширення реклами й антиреклами. Чати й спеціальні сайти, на які будь-який бажаючий може викласти негативну інформацію щодо товарів та послуг, що не виправдали його очікувань, дозволяють швидко виявити несумлінні компанії, які викидають на ринок товари низької якості. Однак для тих, хто дійсно може запропонувати щось особливе, маркетинг через Інтернет пропонує нові можливості для розширення бізнесу, не пов'язані зі значними витратами;

4. Прямі продажі.

Прямі продажі - це просування (англ. promotion) товару від виробника до споживача «без крамниці », оминаючи роздрібну мережу.

Розрізняють три основні способи прямих продажів:

♦  торгівля розносна (у тому числі мережева);

♦  торгівля поштою;

♦  торгівля через крамниці, що належать виробникові (наприклад «BergHOFF»).

При прямих продажах продавець сам шукає клієнта й сам вступає з ним у контакт. Реалізація товарів кінцевому споживачеві відбувається як результат індивідуальної або групової презентації товару з рекомендаціями щодо його використання. Це дає можливість клієнтам детально ознайомитися із продукцією в зручному для них місці й у зручний час. Покупець може протестувати продукцію й при бажанні замовити її з доставкою додому. Простіше кажучи, прямі продажі — це безпосередній прямий контакт продавця з покупцем.

Саме так працюють мережеві компанії «Avon», «Faberlic», «Amwey», «Rainbow», «Oriflame» та інші. Такі компанії беруть на себе розробку, удосконалення продукції, розширення асортименту, доставку й зберігання продукції, забезпечують розробку навчальних посібників, проведення тренінгів та семінарів, видання довідкової й рекламної продукції.

Торговельні агенти виступають як незалежні підприємці, тобто беруть на себе всі ризики свого бізнесу, можуть поєднувати його зі своєю основною роботою або зробити повноцінну кар'єру в компанії. Торговельні агенти одержують доходи від продажу продуктів безпосередньо споживачам, тобто від роздрібної націнки, а також у вигляді премій від індивідуального та групового обігу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА.

 Проведення маркетингових досліджень проекту.

Розробка анкети для вивчення купівельного попиту об'єкта проектування

Послідовність виконання:

1. Визначте мету вашого маркетингового дослідження.

2. Визначте метод маркетингового дослідження, який підходить найбільше для вирішення проблеми.

3. Організуйте анкетування;

— визначте коло осіб, яких ви плануєте залучити до опитування;

—  складіть відповідну анкету;

—  проведіть анкетування.

4. Проаналізуйте результати анкетування.

5. Внесіть корективи в проект, якщо це необхідно.

6. Підготуйте рекламу вашого проекту.

7. Поповніть портфоліо вашого проекту. 

Види чоловічого взуття

Види чоловічого взуття, які ви маєте знати

Чоловіка зустрічають не тільки по одягу, але й по взуттю. Саме тому, якщо ви хочете справити правильне враження, до вибору цього елементу гардеробу треба підходити дуже ретельно. Безумовно, щоб взуття було підібране правильно, потрібно знати, яким воно буває, і в якій ситуації доречно вдягати те чи інакше взуття. Про це ви дізнаєтесь із нашої статті.

Класифікація чоловічого взуття

Для ділових та світських заходів призначені туфлі зі шнурівкою. Шнурівка буває відкритою і закритою. Спробуємо розібратися, як їх відрізнити.

Якщо ви безперешкодно зможете провести пальцем по чоботу, починаючи з верхньої частини язичка до носка, не зустрічаючи ніяких швів, — це відкрита шнурівка, тому що бокові частини взуття без шнурків вільно розходяться (скоріш за все, ви тримаєте в руках дербі). Якщо ж ваш палець упреться у найближчий поперечний шов, під яким є вшиті боковини з отворами для шнурівки, і самі боковини не розходяться, то у ваших руках знаходяться оксфорди – взуття із закритим типом шнурівки.

Оксфорди бувають чорними і коричневими. Вдягати їх потрібно з діловим костюмом, смокінгом або фраком.

Дербі прийнято вважати менш офіційними, ніж оксфорди. Вони більш універсальні, і завдяки відкритій шнурівці їх простіше вдягати. Дербі можна вдягати як в повсякденному житті зі штанами або джинсами, так і на офіційні заходи. Відсутність зайвих деталей – головна перевага цього взутті.

«Родичами» оксфордів вважають оксфорди-броги. Цей вид взуття оздоблений декором у вигляді наскрізних отворів, які називають перфорацією. Прихильники цього взуття можуть придбати четвертні броги, в яких отвори розташовані вздовж заводських швів. Їх колір і матеріал можуть бути різноманітними. Поціновувачам стильного взуття підійдуть повні броги з декоративними отворами по всій поверхні.

Всі види взуття, які відносяться до оксфордів-брогів, не поєднуються із діловим одягом. Спочатку призначенням цього взуття були господарські роботи, а дірочки були потрібні, щоб вода, яка потрапила всередину, витікала назовні. Коли це взуття стало модним, перфорація припинила бути наскрізною, а її наявність вважається декоративним елементом. Сьогодні оксфорди-броги полюбляють навіть аристократи. Вони вдягають їх на неформальні заходи. Оптимальний стиль одягу для такого взуття – “кежуел”.

Наступний вид взуття — монки. Це туфлі із пряжками, але без шнурівки. В них також може бути перфорація. Таке взуття прийнято носити з укороченими штанами, щоб було добре видно пряжки, і не втрачалася головна задумка стилю.

Тим, хто не любить поратися зі шнурівкою або пряжками, підійдуть лофери. Вони стильно виглядають і при цьому не обтяжені зайвими деталями, що дозволяє поєднувати їх із діловим одягом. Лофери відрізняються від мокасин тим, що мають підошву з невеликим каблуком.
Лофери й монки можуть бути різної висоти та кольорів, що дозволяє вдягати їх із повсякденним одягом.

Почесне місце серед парадного взуття займають сліпери.Спочатку вони були домашнім взуттям еліти, але з часом піддалися модним тенденціям і стали доречними для різних подій. Варіанти їх виконання надзвичайно різноманітні: від простих до претензійних моделей. Але головне, щоб ваш образ був гармонійним і завершеним. Дуже важливо правильно підібрати для такого взуття верхній одяг.

Мокасини пройшли довгий шлях від взуття для мисливців до подіуму. Вони відрізняються незрівняним відчуттям комфорту. Підошва ніколи не буває цільним та гладким елементом, — як правило, на ній шипи або гумові вставки. Мокасини можуть мати декоративне оздоблення: пряжки, кишені і ще багато різних елементів. Таке взуття належить до повсякденного гардеробу. Його носять не тільки зі штанами, але й з шортами, бриджами або джинсами. Мокасини дуже полюбили водії, тому що в них дуже зручно їздити у тривалі подорожі. Також говорять, що мокасини небажано вдягати на довгі піші прогулянки, тому що ноги можуть швидко втомитися.

Далекими “братами” мокасин вважають топсайдери. Вони мають цільну підошву та розраховані на проходження великих дистанцій. Шнурівка у топсайдерів проходить вздовж п’ятки та шнурується поверх туфель. Їх прийнято носити зовсім без шкарпеток або з дуже короткими, які не виглядають із взуття.

Прихильникам морського та літнього стилю найкраще підійдуть еспадрільї. Це дихаюче текстильне взуття, яке ідеально поєднується зі строкатими сорочками, літніми штанами і шортами. Їх можна вдягати на будь-які неформальні заходи, в тому числі на вечірки на яхті.

Варто пам’ятати: чим більше оригінальних елементів на взутті, тим більш неформальним воно вважається. І звісно ж, головна порада – завжди тримайте будь-яке взуття чистим і охайним, тоді воно підкреслюватиме вашу особистість і допоможе справити приємне враження на оточуючих.

Здоров'я та краса мого волосся

Здоров’я та краса мого волосся

     Пропоную вашій увазі матеріал для виконання міні-проекту "Здоров'я та краса мого волосся". Читаємо, виконуємо і навчаємось.

     1. Дай у зошиті відповіді на запитання: 

- Перерахуй чинники, що впливають на стан волосся 

- За якими ознаками відрізняється здорове волосся 

- За рахунок чого відбувається пошкодження волосся 

     2. Виконай практичні завдання: 

- Перерахуй ознаки типів волосся 

Нормальне волосся _____________

Жирне волосся _________________

Сухе волосся ___________________

Змішаний тип волосся _______________

- Визнач тип свого волосся 

- Напиши що включає догляд за волоссям 

     3. Дай у зошиті відповіді на запитання: 

- Які лікарські трави використовують для догляду за волоссям 

- Що ти знаєш про сушіння волосся феном 

- У чому полягає призначення кондиціонеру для волосся, а в чому – бальзаму 

     4. Виконай практичне завдання: 

- Визнач комплекс процедур та засобів для догляду за своїм волоссям залежно від його типу 

Процедура	Засіб

     5. Склади план дій по догляду за власним волоссям

Технологічна картка виготовлення виробу

Різновид фарб

Перед фарбуванням стін внутрішніх приміщень більшість з нас думає в першу чергу про кольорі. Ми підкажемо, який вид фарби потрібен і для якого приміщення вашого будинку. 

ВИДИ ФАРБ

Акрилові фарби – на базі акрилових смол: добре розмазуються, не мають неприємного запаху, стійкі, володіють хорошими покривають властивостями.

Вінілові фарби – прості у використанні, надають поверхні красивий матовий відтінок. Покриті ними поверхні схильні до забруднення, але легко миються.

Латексні фарби – дуже міцні, стійкі до впливу сонячних променів (UV). Вони більш стійкі до стирання і змивання, ніж акрилові емульсії, володіють відмінними покривають характеристиками. Швидко сохнуть, але мають характерний запах;

Акрилово-латексні фарби –фарби одночасно і міцні, еластичні, але не пропускають водяні пари;

Вапняні фарби (на базі гашеного вапна) – це недорогі фарби, але сьогодні рідко використовуються в зв'язку з тим, що пофарбовані ними поверхні складно утримувати в чистоті (забруднення з них не змиваються);

Силікатні фарби –Вони дають дуже стійке легко миється покриття і мають паропропускаемостью. Це досить дорогі фарби, найчастіше застосовуються для фарбування фасадів;

Цементні фарби – (сполучною речовиною є цемент) дозволяють отримати стійке покриття, проте застосовуються рідко, в тому числі з причини нестійкості кольору;

Масляні - довговічні і добре миються покриття. Вони бувають матовими, напівматовими і блискучими;
Фарби для приміщень різного призначення 

Для фарбування внутрішніх стін і стель краще використовувати емульсійні (дисперсійні) фарби. Вони стійкі і не схильні до стирання, добре накладаються на штукатурку, бетон, цегла, гіпсокартон. Їм не страшна цвіль. 

ЗАЛ І СПАЛЬНЯ

У вітальнях і спальнях добре зарекомендували себе матові емульсійні фарби. Вони чудово приховують різні нерівності – стіни і стелі будуть виглядати шляхетно. Варто подбати про те, щоб пофарбовані поверхні вбирає надлишки вологи. Це особливо важливо в кімнаті, призначеній для сну. Таким чином, у спальні варто використовувати акрилові фарби з так званою високою паропропускаемостью.

ДИТЯЧА КІМНАТА

Для дитячих кімнат рекомендуємо легкосмываемые акрилові фарби. Вони повинні характеризуватися нульовою емісією, тобто не містити шкідливих субстанцій. Вибирайте фарби, на етикетках яких присутні такі позначення, як Eco Label, Блакитний Ангел. Ця маркування говорить про те, що продукція екологічно чиста і безпечна. Також безпечні клейові фарби, проте пофарбовані ними стіни складніше утримувати в чистоті.

ВАННА КІМНАТА І КУХНЯ

Санітарні приміщення найкраще фарбувати вологостійкими латексними або акриловими фарбами з додаванням протигрибкових засобів. А для кухні кращим рішенням будуть ті барви, з яких надалі без праці можна змити плями жиру.

ПЕРЕДПОКІЙ І КОРИДОР

Для фарбування стін передпокою і коридору слід вибирати фарби, стійкі до механічних ушкоджень і стирання, наприклад, акрилово-латексні. Якщо ви плануєте використовувати стінові панелі, то замість емульсії можна вибрати цілу гаму емалей, тобто акрилових і алкідних фарб з різним ступенем блиску.

ГОСПОДАРСЬКІ ПРИМІЩЕННЯ

Для господарських приміщень підійдуть недорогі вінілові та акрилові фарби. Всім відомо, що майстерні та гаражі необхідно систематично підфарбовувати. У приміщеннях для прання та сушіння в заміських будинках можна використовувати фарби того ж типу, що і для ванної кімнати та кухні.
Фарби для різних за матеріалом поверхонь 

ФАРБИ ПО БЕТОНУ

Навіть такий міцний матеріал як бетон вимагає додаткового догляду, особливо в господарських приміщеннях. Наприклад, в гаражі добре зарекомендували себе спеціальні зміцнюють фарби (полімерні і поліуретанові), стійкі до забруднень і маслянистим плям. Вони також оберігають від пилу на підлозі, створюючи на поверхні захисну плівку, яку не зможуть знищити ні волога, ні механічні пошкодження. Такі фарби пропонуються різних відтінків сірого кольору. Бетон поступово «виходить з укриття» і все частіше його можна зустріти в житлових приміщеннях. Приміром, бетонна підлога у вітальні необхідно обробити наступним чином: покрити ґрунтовкою на олійною основі чи пофарбувати фарбою з підвищеною стійкістю. Ваш підлога буде виблискувати як натертий. Бетонна підлога у ванній кімнаті необхідно захистити від води. Для цього чудово підійдуть фарби на основі епоксидної смоли.

ФАРБИ ДЛЯ ЕЛЕМЕНТІВ З ДЕРЕВА

Щоб зберегти фактуру і натуральний відтінок внутрішніх дерев'яних дверей, підлог, сходів і панелей, використовуйте лаки або лакові морилки. Найбільш затребувані поліуретанові лаки, добре захищають поверхню від пошкоджень. Вони досить дешеві, але, на жаль, досить довго сохнуть. Все більш популярними стають акрилові і алкідні лаки. Вони можуть бути безбарвними, що зберігають характерний малюнок шарів і оригінальний колір дерева, так і транспарентними – дозволяють отримати відтінки, що імітують кольори цінних порід дерева (лазур по дереву). Покривають фарбами можна пофарбувати дерев'яні елементи в будь-який колір, але при цьому малюнок шарів буде втрачений. Колір натурального дерева можна змінити морилкою, поверх якої нанести безбарвний лак. В цьому випадку колір поверхні залишиться незмінним.

ФАРБИ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ШТУКАТУРКИ

Якщо для фарбування будівлі використовувати емульсії, розбавлені органічними розчинниками (наприклад, бензином для лаку), фарба глибоко вбереться в структуру штукатурки і додатково зміцнить її. Крім того, емульсійна фарба швидко сохне і тому під час роботи немає необхідності захищати стіни від дощу. Треба тільки пам'ятати, що емульсією можна фарбувати свіжу штукатурку. З цим потрібно почекати як мінімум місяць. В іншому випадку фарба втратить колір і на стіні з'являться патьоки. Якщо такої кількості часу в запасі немає, то на допомогу прийдуть мінеральні фарби (силікатні, цементні, а також силіконові). Ними можна фарбувати стіни вже через три дні після штукатурних робіт. Завдяки силіконової плівці під час дощу вода стече по стіні будинку, заодно змиваючи забруднення. Ці фарби мають лише один недолік – застосувавши один раз цей тип фарби, змінити його вже не вийде. Інші фарби просто не будуть триматися на силіконовій поверхні.

ФАРБИ ДЛЯ ЗОВНІШНІХ ДЕРЕВ'ЯНИХ ПОВЕРХОНЬ

Зовнішні дерев'яні стіни обробляються в першу чергу просоченнями проти цвілі і комах. Також застосовуються лаки, які створюють плівку, що захищає дерево від впливу води і сонця. Лакові морилки і блакиті по дереву для зовнішніх робіт здатні захистити поверхню від великого обсягу вологи. Можна вибрати лаки, змінюють забарвлення дерева і фарби для зовнішніх робіт різної кольорової гами. Пам'ятайте, що світлі фарби є більш стійкими до впливу сонячних променів.

ПОКРИТТЯ ЛАКОМ

Для лакування паркету використовуються різні лаки в залежності від виду дерева. Перед покриттям потрібно відповідним чином підготувати основу: * Паркет з дерева хвойних порід протріть ацетоном або розчинником. * На паркет з дуба і граба спочатку потрібно нанести шар лаку грунтовки, інакше він втратить свій натуральний колір. * Паркет з екзотичних видів деревини необхідно обробити ґрунтовкою, блокує виділення ефірних масел. 

ФАРБУВАННЯ ПО ІРЖІ

Для того, щоб оновити металеві предмети на ділянці або старі ворота, знадобиться металева щітка і антикорозійна фарба в якості грунтовки і фарби по поверхні. Найчастіше це алкідна фарба. Послідовність дій наступна: Ретельно зчищаємо іржу. Позбутися від потрісканої фарби допоможе засіб для видалення старої фарби. На підготовлену таким чином поверхню наносимо світло-сіру або темно-коричневу грунтовку в залежності від вибраного кольору основної фарби. Увага: Ви можете також купити фарби для нанесення на поверхню з антикорозійними добавками. У цьому випадку немає необхідності очищати метал від іржі.